Греція. Нафпліон. Чи він дійсно найкрутіший?
Це місто часто називають найцікавішим у Греції, інколи називають найгарнішим. Я не буду висловлюватись так категорично, адже я не був в усіх містах Греції, щоб порівняти, але скажу – Нафпліон дуже крутий. Три фортеці – візантійська та дві венеціанські, причому одна – на острові у морі, а ще венеціанська забудова старої частини, із вузенькими затишними […]
Греція. Космас
В Греції є все, навіть сніг. Ми із багатьох точок неодноразово бачили засніжені вершини навколо Афін, прекрасні гори в сніжних шапках піднімалися над Спартою, дорогою із Містри у Каламату, потрапили в ожеледь – на перевалі було два градуси морозу, але справжній грецький сніг ми знайшли у селі Космас, коли їхали, із Монемвасії в Нафпліон. Зважаючи […]
Греція. Аргос
Аргос розташований трохи північніше Нафпліона. Від останнього він удвічі більший, але Нафпліон нині значно відоміший – туристичний магніт все таки. Отак буває, коли цікавого скільки, що доводиться щось відкидати, тому дорогою у Нафпліон більшість туристів відкидають саме Аргос – найстаріше із неперервно-заселених міст Греції, столицю Арголіди, і одну із столиць Пелопоннесу. Якщо чесно, я б […]
Греція. Метоні. Венеціанська фортеця
Bourtzi– це невелика фортеця на острівці, за кількасот метрів від берега у Нафпліоні. Її звели венеціанці. У містечку Метоні, на західному краєчку півострова Мессінії, на ще меншому острівці, є венеціанське укріплення із такою ж назвою. Я думав, що це італійське слово, яке підлеглі республіки дожів використовували, для позначення острівних фортець, але ж ні – виявилося, […]
Греція. Спарта та Містра
В Спарту потрапили пізно уночі. Будиночок, який ми орендували через букінг, стояв у густому, і, мабуть, мальовничому мандариновому садочку – вночі ми цього не розгдеділи. Господар написав – рвіть мандарин скільки хочете. Нарвали. Солодючі, смачні, у нас таких не купиш. Але будинок виявився холодним, і непридатним для ночівлі. Надворі +11, і в будинку так само. […]
Греція. Короні
До венеціанської фортеці і містечка Короні, де у нас планувався нічліг, ми їхали через Каламату із Містри гірською дорогою – важкою, вузькою і покрученою, але надзвичайно мальовничою. Краєвиди засніжених вершин, арки та тунелі, дикі кози – краса. Одне погано – на авто літні шини – не впевнений, що в Греції знають про існування зимових. Тому […]
Греція. Коринф та Акрокоринф
80 кілометрів платним автобаном на захід від Афін – і ви на Пелопоннесі. Півострів починається вузьким шестикілометровим Істмійським перешийком, який у 1880-х роках розрізали каналом, фактично, перетворивши півострів на острів. Коринфський канал сполучив Іонійське море з Егейським, таким чином позбавив численні торгові кораблі необхідності обходити весь Пелопоннес. Ширина каналу 24 метри, глибина – 8, висота […]
Греція. Острів Егіна
Егіна мене вразила не фісташками – тут я вперше відчув колорит і дивовижність життя маленького острова, який накопичив у собі, за тисячоліття, скарби багатьох цивілізацій, але відноситься до них, зовсім не як до скарбів, а як до чогось абсолютно звичайного, банального. Мене вразила природа – гостроверхі гори Егіни та навколишніх островів, яких тут було видно […]
Греція Острів Саламіна
Саламіна була моїм першим островом. Ну я не рахую острови на рідній Росі, Труханів, Долобецький та Венеціанський на Дніпрі у Києві, Березань чи Джарилгач – я маю на увазі заселені острови, насичені природою, архітектурою та колоритом. І от першим таким був острів Саламіна. Хоча знову я прибріхую, адже я бував і на Кіпрі – ну […]
Греція. Порт Пірей
Афінське метро, від аеропорту іде аж до морського порту Пірей – це добрячих 40 кілометрів – немаленька протяжність. Хочете до моря – їдьте у Пірей, там майже немає якихось пам’яток, але там море і скелі, там марина із яхтами, та величезні кораблі – контейнеровози, пороми та океанські лайнери. З берега не дуже просто зрозуміти, який […]
Афіни. Тут починалась цивілізація
Відразу хочу про те, що мене давно турбує – чому Афіни, і чому в множині? Греки офіційно називають Αθήνα – Атена. Ну про «т» і «ф» якось більш-менш зрозуміло – то особливості перекладу сполучення «th» – як вже узвичаїлося в мові – так і кажемо, а щодо однини-множини – виявляється до 1970-х років, у грецькій […]
